З задніх парт
Ми дивились на світ із синдромом напружених брів
Бо крім жартів і знань
Накопичили звітність за даними, хто що робив
Щоденну, квартальну, річну
І знаєм різницю одну
Є ті хто одразу тонув у лайні
І є ті, хто не вірив лайну

Чекай!
Зажди!
Шістсот три
Назавжди!
Чекай!
Зажди!
Шістсот три
Назавжди!

(Не хотілось би конєшно когось вбивати... і приходилось)
(Але, що поробиш... Як ви приперлися на нашу землю - що робити?)
Бувало лякались й летіли птахи
Хтось в теплі краї, хтось у гарячі точки
А ми залишились дивитися мовчки
Бо в голову лізли одні матюки
Та пташки ті, що з нами в небі — це хижаки
Їх прикривають холодні вітри
Їх сірі корпуси скромні
Нам коштують менше ніж їхнього ворога крик

Чекай!
Зажди!
Шістсот три
Назавжди!
Чекай!
Зажди!
Шістсот три
Назавжди!