Шось не те
Сонечко світить
А світло не йде

Немає сил
Немає ідей
Немає бажання
Сприймати людей

Не хочеться їсти
Не хочеться пити
Не хочу ні з ким ні про шо говорити

Є тіки втома
Я хочу додому
Хочу туди де мені все знайомо

Але замість того я маю роботу
І я в ній сижу, наче кіт у мішку
Кажуть, кожен сам обира свою долю
Можливо, я вибрав занадто важку

І все відбувається через кішку
Можливо, Господь мене так покидає
А може, це кисень сжимає башку

І саме тому, мене тупо паяє
Хто його знає

Можна понити
Можна поплакати, можна повити
Врешті решт, я - звичайна людина
І просто прокинувся шось ізменити

Можливо не вийде, або не війде
Може, ваще нікуди не піде
Може, це так

А може і ні
Від думок не залежить, залежить від дій

В мене є овочі і кавуни
Вони спонукають чекати весни
В мене є родичі, я є у них
Живи не для себе, то хоч для других

А так да
Можна понити
Можна хотіти себе, навіть, вбити
Але якшо шлях був би легким
Чи він реально кудись би привів?

Не знаю, що зі мною
Раптом відбулось
Сумує серце моє
Як неспинний дощ

І гіркі сльози
Обволокують мене
Я так чекаю, коли
Це усе мине

Не знаю, що зі мною
Раптом відбулось
Сумує серце моє
Як неспинний дощ

І гіркі сльози
Обволокують мене
Я так чекаю, коли
Це усе мине

Не знаю, що зі мною
Раптом відбулось
Сумує серце моє
Як неспинний дощ

І гіркі сльози
Обволокують мене
Я так чекаю, коли
Це усе мине

Не знаю, що зі мною
Раптом відбулось
Сумує серце моє
Як неспинний дощ

І гіркі сльози
Обволокують мене
Я так чекаю, коли
Ця хуйня мине